Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми підготовки до вступу внесено персоналії письменників і художні твори, вивчення яких передбачено всіма чинними програмами і відображено в усіх підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
Матеріал програми підготовки до вступу розподілено за такими розділами: «Усна народна творчість», «Давня українська література», «Література кінця XVIII - початку XX ст.», «Література XX ст.», «Творчість українських письменників-емігрантів», «Сучасний літературний процес».
Мета курсу: підготовка слухачів до вступних іспитів до вищих навчальних закладів, систематизація знань шкільного курсу, повторення теоретичних основ, набуття і вдосконалення практичних навичок в аналізі художніх текстів.
Вивчення предмета "Українська література" передбачає залучення учнів до найвищих досягнень національної літератури й культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.
Об'єктом вивчення української літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їхніх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики.
Завдання курсу:
- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського народу;
- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, тендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно із здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав'язане світобачення, не бути об'єктом маніпуляцій, зберігати й примножувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;
- навчати абітурієнтів сукупності відомостей про вершинні явища українського літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
- давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
- відпрацьовувати з абітурієнтами вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
- навчати абітурієнтів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
- розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
- формувати потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;
- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
- прищеплювати високий естетичний смак.
В результаті вивчення курсу слухачі будуть:
- знати передбачені програмою основні відомості про життя та творчість письменників;
- знати суспільно-історичний контекст та особливості розвитку української літератури;
- знати основні теоретичні поняття, передбачені програмою в процесі вивчення конкретних творів;
- знати основні стильові тенденції в літературі XIX-XX ст.;
- знати зміст вивчених художніх творів та їхнє місце в літературному процесі доби;
- знати тексти художніх творів, рекомендованих для вивчення напам'ять;
- уміти визначати місце і роль митця в літературному процесі доби в контексті національної та світової літератур;
- уміти аналізувати ідейно-художній зміст літературного твору й давати йому власну оцінку;
- уміти визначати найхарактерніші ознаки літературних напрямів і течій;
- уміти визначати найхарактерніші ознаки літературного процесу певного періоду та особливості
індивідуального стилю митця; - уміти проводити паралелі зі змістом творів, їх проблематикою, основними мотивами і співвідносними до них національними, загальнолюдськими поняттями;
- уміти працювати з літературно-критичними статтями (складати тези, конспекти), користуватися довідниками, словниками, енциклопедіями;
- уміти писати твори на різноманітні теми на основі вивченого матеріалу;
- уміти писати рецензії-відгуки на прочитані книжки;
- уміти готувати доповіді та реферати на літературно-мистецькі теми.
Програма навчального курсу «Українська література»
Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень.
Тематика, зміст, образи народних балад і дум.
Історичні пісні «Чи не той то хміль», «Ой Морозе, Морозенку».
Пісні Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченки».
- Уміти виділяти в літературних творах українського фольклору художні засоби, визначені шкільною програмою.
«Слово про похід Ігорів».
Літопис «Повість минулих літ»
Григорій Сковорода «Всякому місту — звичай і права», «Бджола та Шершень», «De libertate».
- Визначати місце й роль письменника в літературному процесі доби.
- Аналізувати літературний твір чи його уривок.
- Знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: художній образ і літературний тип, прототип, тема та мотиви, ідея художнього твору, проблематика та конфлікти в художньому творі; композиція художнього твору, сюжет і його елементи, позасюжетні елементи; тропи: епітет, постійний епітет, порівняння, метафора, персоніфікація (уособлення), алегорія, метонімія, синекдоха, гіпербола, оксиморон; символ; доба Відродження, Реформація в українській літературі; бароко та його характерні риси.
Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка».
Григорій Квітка-Основ'яненко «Маруся».
Тарас Шевченко «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «До Основ'яненка», «І мертвим, і живим...», «Заповіт», «Мені однаково...».
Пантелеймон Куліш «Чорна рада».
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім'я».
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- Визначати місце й роль митця в літературному процесі доби.
- Аналізувати літературний твір чи його уривок.
- Знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: епос; новела, оповідання, повість, роман, епопея; види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск; романтизм і його ознаки, жанрове розмаїття романтизму; реалізм, еволюція українського реалізму, реалістичні течії другої половини XIX ст. в українській літературі; жанрові різновиди сучасної драми: власне драма, трагедія та комедія; драматична поема; доба модернізму, особливості українського модернізму, модерністські течії: неоромантизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, характерні ознаки кожної з названих течій, їх розвиток в українській літературі.
Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля».
Іван Франко «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей».
Ольга Кобилянська «Земля».
Леся Українка «Cоntrа sреm sреrо», «Лісова пісня».
Михайло Коцюбинський «Іntermezzo», «Тіні забутих предків».
- Визначати місце й роль митця в літературному процесі доби.
- Аналізувати літературний твір чи його уривок.
- Знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: епос; новела, оповідання, повість, роман, епопея; види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск; романтизм і його ознаки, жанрове розмаїття романтизму; реалізм, еволюція українського реалізму, реалістичні течії другої половини XIX ст. в українській літературі; жанрові різновиди сучасної драми: власне драма, трагедія та комедія; драматична поема; доба модернізму, особливості українського модернізму, модерністські течії: неоромантизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, характерні ознаки кожної з названих течій, їх розвиток в українській літературі.
Павло Тичина «Арфами, арфами», «Ви знаєте, як липа шелестить», «О, панно Інно…».
Володимир Винниченко «Момент».
Валер'ян Підмогильний «Місто».
Олесь Гончар «За мить щастя».
Володимир Сосюра «Любіть Україну».
Юрій Яновський «Вершники» (новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі»).
Микола Хвильовий «Я (Романтика)».
Микола Куліш «Мина Мазайло».
Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом».
Олександр Довженко «Зачарована Десна», «Україна в огні».
Андрій Малишко «Пісня про рушник».
Василь Симоненко «Лебеді материнства».
Микола Вороний «Блакитна панна».
Олександр Олесь «Чари ночі», «О слово рідне, орле скутий!...».
Максим Рильський «Молюсь і вірю…».
Богдан-Ігор Антонич «Різдво».
Ліна Костенко «Маруся Чурай», «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско».
Іван Драч «Балада про соняшник».
Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюся я…», «О земле втрачена, явися!». Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном».
- Визначати місце й роль митця в літературному процесі доби.
- Аналізувати літературний твір чи його уривок.
- Знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: лірика, ліричний образ і ліричний герой, види ліричних творів за тематикою: філософська, патріотична, громадянська, пейзажна й інтимна лірика, ліро-епічні твори; системи віршування: метрична, силабічна, тонічна та силабо-тонічна, двоскладові та трискладові стопи; віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та анапест; ознаки класичного сонета; поетичний синтаксис: інверсія, тавтологія, антитеза, анафора; риторичні фігури: риторичне звертання та риторичне запитання; алітерація й асонанс.
Іван Багряний «Тигролови».
Євген Маланюк «Стилет чи стилос?».
- Орієнтуватися в основних стильових тенденціях творчості українських письменників-емігрантів.
- Аналізувати літературний твір чи його уривок.
Загальний огляд, основні тенденції.
- Знати особливості розвитку сучасної літератури: основні літературні напрями, течії (угрупування, школи), їх представників.
- Визначати найхарактерніші особливості літературного процесу періоду.